IPv4 використовує 32-бітні адреси і підтримує близько 4,3 мільярда унікальних IP. IPv6 використовує 128-бітні адреси і підтримує 340 ундециліонів — число настільки велике, що втрачає фізичний сенс. Інтернет працює на обох одночасно, але з різних причин, і практичні відмінності важливі при відлагодженні з’єднання чи проєктуванні сервісу.
Основні відмінності
| IPv4 | IPv6 | |
|---|---|---|
| Довжина | 32 біти | 128 біт |
| Простір | ~4,3 × 10⁹ | ~3,4 × 10³⁸ |
| NAT при масштабі? | Так (CGNAT) | Ні (повний end-to-end) |
Чому існує IPv6
Арифметика проста: 32 біти дають 4 294 967 296 унікальних адрес, що здавалося нескінченним у 1981, але сьогодні менше за кількість підключених пристроїв. IANA видала останній вільний блок IPv4 у 2011. Відтоді провайдери розтягують IPv4 за допомогою CGNAT, де десятки абонентів ділять одну публічну IP. Працює для серфінгу, але ламає P2P, ігрові сервери і все, що потребує вхідних з’єднань.
Що змінюється на практиці
- Без NAT повертається P2P: прямі з’єднання знову працюють.
- Privacy-розширення важливі: сучасні ОС генерують ротовані приватні адреси (RFC 4941).
- Файрвол змінюється: кожен пристрій глобально адресований — правила мають бути явними.
Поширення у 2026
Глобальне впровадження становить 45-50% на початку 2026 за публічною статистикою Google. Індія, США, Франція та Німеччина вище 60%, завдяки мобільним мережам. Великі CDN (Cloudflare, Fastly, Akamai, Google) обслуговують все в dual-stack. Висновок: запустити серйозний інтернет-сервіс без підтримки IPv6 сьогодні неможливо.
Що у вас зараз?
Відкрийте IPeek — якщо ваше з’єднання підтримує обидва, ви побачите IPv4 та IPv6 поруч із мережевим оператором.